Телескоп – це оптичний прилад, який призначений для спостереження за віддаленими об’єктами. Головне його завдання – зібрати якнайбільше світла від небесного тіла і збільшити кут зору, під яким ми цей об’єкт бачимо. Простими словами: він робить тьмяні та далекі зірки яскравішими і більшими.
Зі створенням телескопа все не так однозначно. Офіційно вважається, що перший у світі телескоп (тоді його називали «зоровою трубою») винайшов голландський майстер окулярів Іоанн Ліпперсгей у 1608 році. Легенда говорить, що він випадково помітив: якщо дивитися через дві лінзи, далекий шпиль церкви здається ближчим. Вже через рік, 1609-го, великий італієць Галілео Галілей почув про цю ідею, сам зібрав трубу і направив її на небо. Саме Галілей першим побачив гори на Місяці, плями на Сонці та супутники Юпітера. Так почалася епоха телескопічної астрономії.
У яких випадках потрібний телескоп
Сфера застосування телескопа набагато ширша, ніж просто розглядання зірок. Ось основні ситуації, де він необхідний:
- Астрономія-аматорство: Найочевидніше застосування. Спостереження місячних кратерів, кілець Сатурна, туманностей і галактик доступне кожному, хто має телескоп.
- Наземні спостереження: Багато моделей (особливо з прямим зображенням) чудово підходять для спостереження за птахами, природою або віддаленими пейзажами.
- Астрофотографія: Якщо підключити камеру до телескопа, можна робити знімки глибокого космосу, які прикрасять будь-який альбом.
Чи ефективний телескоп? Так, але важливо розуміти його головний параметр – апертура (діаметр лінзи чи дзеркала). Чим вона більша, тим більше світла ловить прилад і тим більше тьмяні об’єкти ви зможете побачити.
Як вибирати телескоп: 4 кроки для новачка
Щоб вибрати телескопічний пристрій і не розчаруватися, потрібно запам’ятати три основні критерії.
Тип оптики: рефрактор, рефлектор чи катадіоптрик?
- Рефрактор (лінзовий): працює за рахунок лінз як класична підзорна труба. Дає чітку та контрастну картинку, ідеальний для Місяця та планет.
- Рефлектор (дзеркальний): за допомогою дзеркала. Схему вигадав Ісаак Ньютон в 1668 році. При тій самій ціні, як і рефрактор, дає велику апертуру. Це «мисливці за туманностями»: найкраще підходять для спостереження далеких галактик та зоряних скупчень.
- Катадіоптрик (дзеркально-лінзовий): універсальний варіант. Компактний, підходить і для планет, і для зйомки. Зазвичай дорожче двох попередніх.
Монтування (що тримає трубу)
- Азимутальна: крутиться вгору-вниз та вліво-вправо. Ідеальна для наземних спостережень та Місяця.
- Екваторіальна: повернена під кутом до земної осі. Щоб зірка не тікала з поля зору, треба крутити тільки одну ручку. Складніше в налаштуванні, але потрібна для астрофотографія.
І, найголовніше, апертура (діаметр) – чим більше, тим краще, але тим важче та дорожче. Для перших кроків оптимально 70-90 мм для рефрактора або 114-150 мм для рефлектора. Важливими є також аксесуари – сонячний фільтр (як у моделі нижче), що дозволяє безпечно дивитися на Сонце.
Який телескоп обирати
Для наочності потрібно придивитися до двох полярних моделей із сайту «Профоптика» – найдорожчого серед аматорських та дуже доступного варіанту телескопа, але якісного.
Bresser Messier AR-90s/500 Nano AZ – для тих, хто не хоче витратити великі кошти, коштує 16 499 грн. Тип: рефрактор-ахромат (лінзовий), діаметр лінзи 90 мм (відмінний стартовий показник), фокусна відстань 500 мм. Світлосила досить висока (f/5.5), що дозволяє спостерігати не тільки Місяць, але й туманності.
Елітний телескоп, що зберігає пальму першості серед дзеркально-лінзових пристроїв на автоматизованих монтуваннях – Celestron Schmidt-Cassegrain з апертурою від 280 мм та вище. Діаметр 280-355 мм. Така апертура збирає вдесятеро більше світла, ніж стартова модель. Екваторіальне монтування з GPS та комп’ютерним керуванням. Ви просто вибираєте об’єкт із бази даних, і телескоп сам на нього наводиться і автоматично веде його, компенсуючи обертання Землі. Це рай для астрофотографії.
